Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Згідно плану роботи Рожнятівського районного суду на І-й квартал 2016 року, проведено узагальнення практики причин закриття судом справ про адміністративні правопорушення за 2015 рік.
Згідно даних обліково-статистичних карток на справи про адміністративні правопорушення протягом 2015 року до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшло 534 справи про адміністративні правопорушення.
Найбільша кількість справ надійшла за статтями: 130 КУпАП – 115 справ, 173 КУпАП – 123 справи та 1732 КУпАП – 131 справа.
За вказаний період судом було закрито провадженням по справах про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - 18 справ та закінченням строків накладення адміністративного стягнення - 34 справи.
Основними підставами закриття справ є те, що протоколи складались з порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП; не надавались докази на підтвердження тієї обставини, що особа перебувала у стані алкогольного сп’яніння; протоколи складались у відсутності свідків та не зазначались ознаки алкогольного сп’яніння, як і самі дії порушника щодо ухилення від огляду.
Також підставами закриття справ, які надійшли від Рожнятівського відділення Калуського ВП ГУНАП в Івано-Франківській області є те, що протоколи складались з порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП; правопорушення вчинялись у громадських місцях, однак особи, які складали протокол в повному обсязі не збирали такі докази хоча мали таку можливість; також протоколи не висвітлювали обставини події, в них не вказуються чи правопорушник виражався нецензурною лайкою, чи чіплявся образливо до громадян, чи вчиняв інші подібні дії; в протоколах не характеризується об’єктивна та суб’єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП; також не конкретизуються місця вчинення правопорушень і чи ці місця є забороненими, як і не зазначається нормативний акт яким встановлено заборону.
Найчастішою причиною закриття справи про адміністративне правопорушення із застосуванням статті 38 КУпАП є те, що протоколи про адміністративні правопорушення надходять до суду від органів, що їх склали, по завершенні тримісячного терміну, коли накладення адміністративного стягнення вже неможливе, або коли строк ще є, але його недостатньо для виклику порушника до суду та розгляду справи.
Проведеним узагальненням встановлено, що таких по суду є 34 справи.
Мають місце непоодинокі випадки, коли працівники Рожнятівського відділення поліції направляли матеріали до суду після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що фактично унеможливлювало винесення і накладення адміністративного стягнення у межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
В основному при складанні протоколів про адміністративні правопорушення посадові особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення недотримуються вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення».
Одним з таких порушень є п.2.4 Інструкції, відповідно до якого не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений, такі випадки є.
Важливим порушенням Інструкції є п.2.3, де вказано, що усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Однак даного пункту в більшості випадків працівники не дотримуються.
Часто у протоколах про адміністративні правопорушення не вказана точна адреса місця проживання правопорушника.
Таким чином, аналіз судової практики показав, що судом при розгляді справ про адміністративні правопорушення досить часто застосовується стаття 38 КУпАП, при цьому жодну постанову, де було застосовану цю статтю, не було оскаржено чи скасовано, що свідчить про правильність її застосування судом.
Такі недотримання вимог при складанні протоколу про адміністративне правопорушення призводять до вимушеної тяганини з розглядом справи, а іноді й до сплину строків притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу негативно впливає на зміцнення законності та запобігання правопорушенням.